Цьогорічне свято у Путилі, яке отримало нову назву – «Полонинська ватра», присвячене виходу тваринників на гірські пасовища, стало, мабуть, наймасовішим за останні п’ять років. Можливо, тому, що цьому сприяла гарна сонячна погода: сотні гостей після урочистостей і концерту Віктора Павліка охолоджувалися у Путилці і Черемоші. Як зауважив один із місцевих старожилів, раніше чомусь навіть ватру на стадіоні не могли запалити з першої спроби – гасла, а тепер палахкотіла так, що танцюристам довелося розімкнути чимале коло, бо було дуже гаряче. Неабияке захоплення викликали показові польоти планеристів. Один з них з чималої висоти так стрімко приземлявся, що весь стадіон загудів – здавалося, спортсмен розіб’ється. Але все минулося. Була на святі категорія дійових осіб, яку важко чимось здивувати, а ось вона дивує всіх. Це – музиканти.
Щоправда, сценарій свята мало чим відрізнявся від попередніх, за винятком одного – привітання керівників влади різних рівнів і нагородження передовиків добряче затяглося. Бо, як правило, про тих, хто мерзне й мокне на полонинах, згадують раз чи два на рік.
А проблем тут вистачає. Скажімо, невпинно знижується поголів’я худоби, занепадає вівчарство. А якщо мало овець, то й виробництво вовни йде на спад – загалом торік її заготовили 19 тонн. Ситуація погіршується й через те, що незадовільно організовується літньо-табірне утримання овець, запущені пасовища-полонини. Хоча цього року всі 26 полонин, які є в районі, готові до літування: тут випасатиметься 4000 овець і 1100 корів та коней. Також, за словами начальника райуправління сільського господарства і продовольства Танасія Лейби, сільські та селищні голови не дбають про це, нереальною і строкатою є плата за полонинські луки. Неналежні умови мають працівники таких полонин, як Семенчук, Томпатик. На Яровиці, де раніше випасалося до 2400 голів худоби і овець – з Шепота, Дихтинця, Конятина і Довгопілля, – практично не організовано жодної полонини. Тому пасовища заліснюються, і нема гарантії, що завтра із 23,7 тисячі гектарів угідь більша частина не відійде під лісові угіддя.
Якщо продуктивність тваринництва в районі зросла порівняно з аналогічним періодом минулого року в 1,4 раза, то це сталося завдяки особистим селянським господарствам. Однак боляче вдарила по виробниках м’яса непродумана цінова політика уряду. Всього за період з 22 лютого і до сьогодні ціни на м’ясо в живій вазі знизилися від 170 до 150 гривень за центнер, тоді як ціни на продукцію тваринництва не забезпечують навіть простого відтворення виробництва.
З року в рік горянам доводиться по декілька кілометрів носити молоко на продаж з гір у села, адже молокопунктів нема. Чимало молочної продукції, доки довезуть до Чернівців, прокисає. Але, незважаючи на труднощі, на Путильщині є чимало фермерських господарств, де досягають високих показників. Приміром, фермер із Сергіїв Катерина Гріздак реалізувала торік 62 центнери м’яса. А В. Різак із цього ж села та А. Дяченко з Путили, крім молока і м’яса, здають СВК «Гуцульські візерунки» ще й доброякісну вовну. Стадо з 120 овець має і СПП «Україна» з Дихтинця, де приплід становить 100 відсотків – це господарство одне з перших вигнало худобу на полонину Яровиця.
