На дорогах області 2007 року викрадено та знищено дорожніх знаків, залізобетонних стовпів, сигнальних стовпчиків, металевого огородження майже на 150 тисяч гривень.
– Зазвичай такі справи робляться вночі: швидко зрізали бензорізами, завантажили на машину – і втекли, – розповідає заступник начальника Служби автомобільних доріг Чернівецької області Валентин ГАВРИЛОВ. – Тому знайти крадіїв дуже складно. Лише одного разу нам вдалося відшукати винуватця, який за власний рахунок відновив розбите його автомобілем металеве огородження. За кожним випадком ми складаємо акти і направляємо їх правоохоронцям. Та щоразу отримуємо відповіді, що нам відмовлено у порушенні кримінальної справи, мовляв вартість викраденого невелика. Але лише дорожніх знаків 2007 року було викрадено на 31 тисячу гривень, а металевого огородження – на 87 тисяч. Загалом крадії обійшлися нам майже у 150 тисяч гривень.
Дорожні знаки ночами зрізають і крадуть
Найбільше випадків зафіксовано у Хотинському, Кельменецькому, Сокирянському та Путильському районах. На об’їзній дорозі зникли всі знаки червоного кольору, що вказують на повороти. Вже п’ять разів поновлювали сигнальні стовпчики на дорогах державного значення. Зрештою встановили дерев’яні, але й ті ламають. Ми намагалися всіляко міняти кріплення знаків – застосовували замки, крючки, металеві стійки заповнювали бетоном. Але крадії почали зрізати їх бензорізами. Проти цього ми безсилі.
Дорожники навіть дізнавалися, для чого застосовують викрадене. Скажімо, дорожні знаки і металеві щити, які виготовлені з металу високої якості, цікавлять тих, хто займається ремонтом автомобілів. Масово викрадають металеві стійки дорожніх знаків, коли проводять газифікацію. Їх використовують як стійки для газопровідних труб.
– Потрібно проводити профілактичну роботу серед населення, – переконаний Валентин Гаврилов. – Люди мають зрозуміти, що ми встановлюємо дорожні знаки та різні загородження не для краси, а для безпеки руху транспорту. Ти зняв шматок металу, щоби залатати бляху на своєму будинку, а комусь це може коштувати життя. (Н. Будна).
