|
Для більшості вибори – стихійне лихо, яке хочеться якнайшвидше пережити. Але для декого вибори – це додаткова нагода трохи підзаробити. Насамперед це стосується студентів.
– Навчаючись в університеті, я брав участь у двох виборчих кампаніях, – розповів чернівчанин Роман. – Майже всі мої колеги з агітаційної бригади були студентами.
Політичні партії та блоки, які беруть участь у перегонах, для чорнової роботи часто наймають сторонніх осіб, хоча деколи вимагають партійного членства. Тож «ветерани» виборів, які брали участь у двох-трьох кампаніях, іноді мають різні членські квитки.
– Будь-кого виборчі штаби не беруть, – розповів студент Михайло. – Я сам є членом партії, тож запропонував свої послуги для роботи. Позапартійні приходять або за рекомендацією, або маючи знайомих у штабі. Сторонніх перевіряють – беруть паспорт, ідентифікаційний код, дізнаються, чи справді студент того чи іншого вузу.
Початківцям пропонують збирати підписи, спостерігати на
дільницях, роздавати листівки, агітувати в наметах. Наступний крок – членство у виборчій комісії від партії чи блоку.
– За таку роботу платять по-різному, – каже представник громадської організації Ярослав. – Це залежить насамперед від фінансових можливостей політичної сили. Зазвичай за день роботи на дільниці платили по 100 гривень, хоча дехто й більше. День роботи в наметах коштував до 100 гривень, більше платили членам комісій – 100 доларів за два дні роботи.
Ці суми є орієнтовними, адже виплати неофіційні. При цьому трапляються випадки «кидання» агітаторів – партії або платили меншу суму за обіцяну або й не платили взагалі. Але постійно є охочі попрацювати – для багатьох студентів кілька сотень гривень є чималою сумою, заради якої варто віддати свій вільний час.
У свою чергу потенційні виборці теж не проти отримати кілька гривень і нічого не зробити. Так, відомий приклад, коли в одному із сіл Сторожинецького району одна невелика партія мала осередок з чотирьох членів. Але на виборах у селі вона не отримала жодного голосу – люди, які за гроші вступили до неї, голосували за іншу. Такі приклади були непоодинокими.
Агітація теж буває різною. Так, для проштовхування до парламенту невеликої маловідомої партії доведеться докласти чимало зусиль і коштів. Тоді як ті, що нині мають фракції у Верховній Раді, багато голосів отримають завдяки отриманому раніше авторитету. При цьому агітаторам вони можуть платити навіть менше.
Наразі виборча кампанія ще не розпочалася, підзаробити ще не пропонує ніхто, але політологи вважають, що вибори будуть дорогими.
– Партії і блоки мали б вкласти більше коштів в агітацію, – вважає директор Буковинського центру виборчих технологій Ігор БАБ’ЮК. – Адже не всі виконали свої попередні зобов’язання, тож переконати виборців буде важче. Однак це не означає, що людям за роботу на виборах платитимуть більше.
Ігор ДОВГАНЬ
|
